Біленченківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області

   






ІННОВАЦІЙНИЙ КАМПУС НТУ ХПІ
Відеоінструкція для вступу 2019

Батькам

 

Шановні батьки!
ВИ МОЖЕТЕ ЧЕКАТИ ВІД НАШОЇ ШКОЛИ НАСТУПНЕ:
• доброзичливу атмосферу, яка сприяє участі вас в якості партнерів в освіті дитини;
• шанобливе доброзичливе ставлення з боку працівників школи;
• своєчасне і грамотне реагування на хвилюючі вас запитання;
• інформацію про те, як допомогти дітям виконувати домашні завдання і підтримувати навчання вдома.

 

Ваша дитина і наша школа потребують вас!
Для того щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні, їм потрібні як хороші вчителі, так і повна підтримка з боку родини.(Проведені по всій країні дослідження незмінно показують, що коли батьки та школа працюють як партнери, діти досягають успіху. Це відноситься до всіх сімей, незалежно від приналежності до будь-якої соціальної групи, рівня доходу та освіти тощо.)

 

Що таке «Участь сім'ї в отриманні дітьми освіти»?
Участь сім'ї - це активна участь родин і опікунів у шкільному житті дитини. Сім'я повинна бути партнером вчителів та інших працівників школи.Навички, досвід і життєві обставини різних батьків або членів сім'ї різні. Тому кожен з нас по-різному бере участь, надає підтримку і доповнює освіту наших дітей.Самий елементарний вид участі сім'ї - це подбати, щоб дитина щодня відвідувала школу, добре виспалась, з'їла корисний для здоров'я сніданок, і щоб вона була в школі в належному вигляді - шкільній формі. Якщо у батьків є достатньо енергії і часу для добровільної допомоги школі або для роботи з батьківським комітетом, це є цінним внеском в роботу школи. Якщо у батьків є можливість надавати добровільні пожертвування на здійснення цільових програм школи, це є цінним внеском в роботу школи.

Як краще всього брати участь в освіті дитини?
Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів у школі - це приділяти успіхам у навчанні великої уваги. Існує багато способів показати дитині, яке величезне значення ви надаєте освіті.

 

Шість педагогічних прийомів на праду батькам  

 

Поради психолога

Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи. Слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

 

Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

 

Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.

 

Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки, любові.

 

У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії, поважайте її неповторність.

 

Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

 

Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак різноманітні елементи навколишнього світу.

 

Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

 

Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра – це її провідна діяльність, це її робота. Л. Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».

 

Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.

 

Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

 

Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.

 

Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

 

Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

 

Не завищуйте і не занижуйте самооцінки дитини, оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.

 

 Яке головне завдання батьків в період адаптації дитини до школи?

 

Основа батьківської позиції взагалі полягає в тому, що вдома у жодному випадку не можна дублювати школу. Батько ніколи не повинен ставати другим вчителем. Основне завдання батьків в допомозі першокласникові - емоційна підтримка, надання максимально можливої самостійності в організації його власних дій по виконанню шкільних правил.

 

 Як підготуватися до першого вересня?

 

Розповісти про те, що чекає дитину цього дня.

 

За декілька днів почати вводити його в ритм "підйому і відбою".

 

Улюблене ведмежа (лялька або улюблена іграшка) повинне бути взяте з собою в портфель (він теж в перший день піде вчитися).

 

Можна дати дитині з собою камінчик – амулет (забезпечує «зв'язок з батьками»).

 

Основний одяг повинен бути новим і особливим (шкільна форма), але певна деталь одягу повинна бути знайомою і улюбленою (шкарпетки, майка, значок на сорочці і ін.)

 

Мобільний телефон першого вересня (і взагалі в період адаптації) краще з собою не давати. Дитина гірше звикає до нової життєвої ситуації і нових дорослих, якщо у нього є можливість постійного контакту з батьками.

 

Квіти вчителеві повинні бути такими, щоб дитина відчувала їх особливу красу (хай їх буде небагато). Краще, якщо дитина вибиратиме квіти разом з Вами. Це важливо, щоб у нього не виникало відчуття, що інші діти принесли красиві квіти, а він – погані.

 

Приготувати все з вечора, щоб вранці не виникло суєти або паніки. Розрахувати час, щоб дитина з ранку могла не поспішаючи поїсти, сходити в туалет.

 

 Які непередбачені труднощі можуть виникнути першого вересня?

 

Часто діти (особливо ті, що не відвідували раніше дитячих садів або дитячих груп) в останню мить відмовляються розлучатися з мамою або татом, які привели їх в школу, починають плакати, чіплятися за батьків. У такій ситуації краще піти на заняття разом з дитиною. Для цього потрібно наперед звільнити собі весь день. Про можливість ходити разом з дитиною на уроки краще поговорити з вчителем (адміністрацією школи) на батьківських зборах завчасно.

 

Які непередбачені труднощі можуть виникнути другого вересня?

 

Мама будить Петрика другого вересня: «Вставай. Пора йти в школу!» Петя: «Я ж вже вчора сходив.»

 

 Що робити, якщо дитина зранку погано себе почуває, а потрібно йти в школу?

 

У шести-семирічних дітей рідко трапляється «запалення хитрості». Або дитина, дійсно, хворіє, або погане самопочуття пов'язане з необхідністю йти в школу. У будь-якому випадку, варто це перевірити. Якщо дитина після того, як Ви залишили її вдома, відразу відчуває себе краще, то, можливо, її погане самопочуття пов'язане із стресом, що отримала в школі. Постарайтеся з'ясувати (у дитини, у вчителя, у знайомих дітей), що відбувалося в школі вчора, позавчора. Важливо зрозуміти, що відбувається, особливо якщо таке повторюється систематично.

 

Якщо ж Ви все-таки вирішили відправити дитину до школи, давши їй пігулку від головного болю (або не виявивши ніяких симптомів хвороби), не робіть цінністю подолання нею поганого самопочуття. Не хваліть дитину за те, що вона пішла в школу, переборовши себе. Якщо Ви гордитиметеся, що Ваша дитина вчиться (трудиться), незважаючи на своє погане самопочуття, то у неї може підсвідомо закріпитися установка на хворобу: можна добитися похвали, хворіючи

 

 Як реагувати, якщо дитина злиться на вчителя (дітей) в школі або відчуває страх перед школою?

 

Перш за все: не забороняти переживання. Не потрібно твердити дитині: «Не можна злитися! Не можна боятися!» Переживання – цілком природна річ, і вони повинні мати право на існування. Проте необхідно обговорити з дитиною, що викликає страх або злість, разом з нею зрозуміти, чому інші люди здійснюють дії, що викликають у неї ті або інші емоційні реакції. Розуміння дій інших часто саме по собі знімає переживання. Є і інші культурні форми, що допомагають людині справлятися із страхом. Для дітей це, перш за все, читання страшних казок в ситуації повної захищеності (на маминих колінах). Казки дають людині пережити відчуття неминучості торжества добра над злом, співпереживання радості і співчуттю, що забезпечують перемогу маленького, слабкого, але доброго, над великим злом. Інша корисна для дітей форма культурного подолання страху - спортивні ігри, що викликають переживання азарту, упевненості в перемозі.

 

В процесі дорослішання дитина повинна отримати досвід подолання труднощів і конфліктів. Завдання дорослих полягає в тому, щоб, знаходячись поряд, допомагати дитині визначати конструктивні способи своєї поведінки в таких ситуаціях.

 

 Що робити, якщо потрібно поспішати в школу, а дитина не поспішає?

 

Психологами відмічений негативний вплив активного організуючого тиску дорослого на дитину. Якщо постійно квапити дитину: «Давай швидше, ми вже спізнюємося! Ну що ти копаєшся?!», - те може, навпаки, закріпитися зворотна реакція. Сформується захисний стереотип «повільності»: у будь-якій ситуації, що вимагає швидкого реагування, дитина сповільнюватиметься і «гальмуватиме». У цьому вона нітрохи не винна, так її організм захищається від тривоги і напруги, викликаних "емоційним пресингом" ззовні.Тому доцільно проводити "профілактику цейтнотів". З цією метою, організовуючи збори дитини в школу, бажано:

 

Передбачити раніше вставання, що дозволяє дитині прокидатися, снідати, одягатися, умиватися в його власному темпі.

 

Прослідкувати, щоб дитина зібрала портфель і приготувала одяг і взуття з вечора.

 

 Як відноситися до невдач дитини, майже неминучих на початку шкільного життя?

 

Батьки часто відносяться різко негативно до перших невдач дитини. Негативні оцінки дорослих підвищують тривожність дитини, його невпевненість в собі і своїх діях. Це, у свою чергу, веде не до поліпшення, а до погіршення результатів. Так складається порочний круг. Постійні побоювання дитини почути негативні оцінки з боку домашніх приводять до страху зробити помилку. Це відволікає дитину від сенсу виконуваних ним завдань і фіксує його увагу на дрібницях, примушує переробляти, виправляти, нескінченно перевіряти. Прагнення зробити роботу якнайкраще на цьому етапі тільки погіршує справу. Особливо сильно це виявляється у тривожних, здібних, старанних дітей.

 

Тому найправильніше відношення до перших поразок дитини – відношення з розумінням, підтримка, допомога: «У тебе все вийде. Я тобі допоможу». Важливо створити умови для переживання дитиною (хоч би іноді) власної перемоги.

 

 Які типові прояви стресу і дезадаптації?

 

Дитина часто плаче (більше, ніж зазвичай).

 

У неї, на відміну від звичайного, пригнічений або, навпаки, збуджений стан (гірше засинає).

 

Дитина проявляє необґрунтовану агресію (лається, нападає, відповідає агресивно, лізе в бійку).

 

Дитина відмовляється йти в школу.

 

 Як можна знімати стрес?

 

Забезпечити ритмічне життя і порядок будинку (тут дуже важливий власний приклад і наслідування його дитиною).

 

Важлива тепла, природна, спокійна манера поведінки дорослих вдома (без зривів, підвищеного тону).

 

Необхідне на якийсь час продовження традиційних «дитячих» ритуалів укладання, їжі, умивання, сумісної гри-обіймів, читання на ніч, які були прийняті в дошкільному дитинстві дитини.

 

Знімають напругу гри з водою, піском, малювання фарбами (з дозволом забруднюватись - відсутністю критики або засудження за забруднений одяг, підлогу!), виготовлення колажів в "рваній" техніці (рвати кольоровий папір, старі журнали і клеїти з них картини), спортивні ігри на повітрі (м'яч, скакалки, «класики» і ін.)

 

Надзвичайно важлива відсутність зайвих постійних подразників (телевізор, приймач).

 

Необхідно давати дитині можливість переживати час від часу справжню дитячу радість (свято, театр).

 

Для багатьох краще всього знімає напругу відпочинок на природі (особливо, праця)

 

 Які незвичайні прояви дитини вимагають звернення до фахівця?

 

Страхи (нічні страхи). Енурез (нетримання сечі), особливо якщо перед школою цього вже не було.Гризіння нігтів, заїкання або сіпання повік, лицьових м'язів. Яскраво виражена агресія.

 

 Про що краще запитати дитину, коли вона повертається з школи?

 

Психологи встановили, що батьки своїми питаннями про школу показують дитині свої пріоритети і цінності. Марійку мама завжди питає дорогою додому: «Що ти сьогодні отримала? Тебе хвалили або лаяли?». Ваню питають про те, з ким він подружився, чи було йому цікаво. Петю про те, що він нового сьогодні дізнався. Сашу – що було в школі на сніданок, чи не зголоднів він.

 

Саме те, про що Ви весь час питаєте, і покаже дитині, що для Вас в житті головне, а що другорядне. Він інтуїтивно орієнтуватиметься, швидше за все, на Ваші цінності. Це не означає, що він і розвиватиметься саме відповідно до ваших бажань. Часто буває так, що дуже різко заявлені батьками пріоритети викликають важкі кризи у дитини, що відчуває, що він не в змозі відповідати цим батьківським запитам. Іноді, навпаки, орієнтуючись на інтереси батьків, дитина починає ігнорувати освітні цінності школи.

 

З Ваших питань про школу дитина повинна зрозуміти що Вам цікаво все, що з ним відбувається що Вам важливі його успіхи, але Ви любите і приймаєте його таким, який він є

 

 Що не може бути зроблене без участі батьків?

 

Без участі батьків не може бути побудована самостійність молодшого школяра в організації свого робочого місця, у виконанні домашніх робіт, в підготовці свого одягу і портфеля до завтрашнього дня. Культивування самостійності – це відповідальна і поступова робота часто буває простіше щось зробити самому, чим чекати, поки це зробить дитина. Іноді дії дитини представляють для неї реальну небезпеку. І тоді батьки застерігають її: «Не роби сам, це небезпечно (важко), за тебе зроблю я». Ця неправильна установка приводить до «вивченої безпорадності», відмові дитини надалі від будь-яких самостійних дій, невірі у власні сили.

 

 За чим повинен простежити батько, якщо він хоче допомогти дитині вчитися?

 

Найголовніше завдання батьків під час шкільного навчання дитини – не стати вчителями-дублерами, а залишитися батьками, що приймають, розуміють і люблять свою дитину, незважаючи на його шкільні успіхи або невдачі. Тому і стежити батько винен, в першу чергу, за рівнем самостійності дитини в домашніх справах (у тому числі і у виконанні шкільного домашнього завдання).

 

Якщо до початку навчання в школі дитина не опанувала прийомами самостійного одягання (наприклад, зав'язуванням шнурків), укладання спати, прибирання «своєї території», чищення зубів перед сном і ін., то це – найперша турбота батька. Причому окремі справи або дії дитина до цього часу вже може виконувати самостійно, без нагляду дорослого і за власною ініціативою.

 

З першого вересня до цього додаються:

 

підготовка столу до виконання домашньої роботи;

 

збір портфеля;

 

підготовка за допомогою батьків шкільної форми (або одягу і взуття, в якому завтра дитина піде в школу).

 

 Як допомогти дитині організувати своє робоче місце?

 

По-перше, особистим прикладом. Якщо на Вашому робочому місці постійний безлад, то абсолютно марно привчати до порядку дитину.

 

Коли Ви покажете дитині своє робоче місце (кухонний стіл, письмовий стіл, робочий стіл), то звернете її увагу, якими предметами Ви користуєтеся, для чого вони потрібні і в якому порядку Ви їх розкладаєте на робочому місці.

 

Хай дитина розповість Вам, якими речами вона користується при підготовці до уроків і як їй зручніше за них розкласти на столі. Визначивши разом з дитиною зручні для різних речей місця, можна наклеїти на поверхню столу наклейки – «будиночки» для кожної речі.

 

Зверніть увагу на позу сидячої за столом дитини. Їй ще важко контролювати себе, вона не дуже добре відчуває власне тіло, а тим більше важко довго сидіти в одній позі. Можна зробити декілька фотографій сидячої в різних позах дитини, а потім вивчити їх разом з нею – імітуючи ці пози і обговорюючи, чим вони погані (викривлення хребта, затікання ніг, закривання власної роботи від світла і ін.). Навчіть її різним веселим вправам, які краще робити в перервах між заняттями (якщо їй вже показали в школі, хай покаже їх Вам), – вправи для пальців рук, фізкультхвилинки під ритмічні вірші.

 

 Як часто потрібно взаємодіяти з вчителем в період адаптації?

 

У адаптаційний період повинен бути налагоджений постійний зв'язок між школою і батьками. На жаль, вчителі рідко знають про те, що відбувається з дитиною будинку після занять, а батьки мають слабке уявлення про те, що відбувалося з дитиною в школі. Потрібно домовитися про місце і час зустрічей вчителя і батьків, на яких вони могли б обмінятися своїми спостереженнями, враженнями з приводу дій дітей. Протягом першого року навчання дітей батьки і вчителі повинні стати однодумцями.

 

 

 
  1. Скільки годин готує уроки Ваша дитина ?   ____________________________________________
  2. Які предмети вона любить ?__________________________________________________________
  3. Які предмети даються Вашій дитині важко ?_____________________________________________
  4. Яку тему на сьогоднішній день вивчає Ваша дитина з :

 а ) географії___________________________________________________________________________

 б ) історії_____________________________________________________________________________

 в ) хімії______________________________________________________________________________

7. Твір якого письменника чи поета вивчає Ваша дитина із світової літератури? ______________________________________________________________________________________

8. Який твір читала Ваша дитина в цьому році із української літератури ?

9. Назвати предмети , які Ваша дитина вивчає у школі?_________________________________________________________________________________

10. З яких питань діти розмовляють з Вами відверто ? Як часто ?

________________________________________________________________

                                                                                                                               

      11. Яку громадську роботу виконує Ваша дитина у школі  ?    

                    ______________________________________________________________________________

       12. Скільки годин Ви приділяєте своїй дитині на навчання ? На відпочинок?_______________________________________________________________________________

     13.  Як Ви відпочиваєте із своїми дітьми?____________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________

      14. Які традиції існують у Вашої сім’ї ?______________________________________________________

     15. Чи є у Вашої дитини  домашні обов’язки ? Які ?________________

__________________________________________________________________________________________

     16. Що Ви хочете змінити в школі ?_________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

      17. Хто є класним керівником Вашої дитини ?_______________________________________________

 

1.В якому класі навчається Ваша дитина ? _________________________________________________

2.Які навчальні предмети сьогодні у Вашої дитини?_______________________________________________________________________________

3.Скільки годин готує уроки Ваша дитина ?   _______________________________________________

4.Які предмети вона любить ?____________________________________________________________

5.Які предмети даються Вашій дитині важко ?______________________________________________

6.Яку тему на сьогоднішній день вивчає Ваша дитина з :

 а ) географії___________________________________________________________________________

 б ) історії_____________________________________________________________________________

 в ) хімії_______________________________________________________________________________

7. Твір якого письменника чи поета вивчає Ваша дитина із світової літератури? ______________________________________________________________________________________

8. Який твір читала Ваша дитина в цьому році із української літератури ?_________________________

9. Назвати предмети , які Ваша дитина вивчає у школі?_________________________________________________________________________________

10. З яких питань діти розмовляють з Вами відверто ? Як часто ?

________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                               

      11. Яку громадську роботу виконує Ваша дитина у школі?_____________________________________     __________________________________________________________________________________________

       12. Скільки годин Ви приділяєте своїй дитині на навчання ? На відпочинок?________________________________________________________________________________

     13.  Як Ви відпочиваєте із своїми дітьми?_____________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________

      14. Які традиції існують у Вашої сім’ї ?______________________________________________________

 

     15. Чи є у Вашої дитини  домашні обов’язки ? Які ?____________________________________________

___________________________________________________________________________________________

     16. Що Ви хочете змінити в школі ?__________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________

      17. Хто є класним керівником Вашої дитини ?__________________________________

 

 

Эдині критерії поставки на внутрішньошкільний  облік дітей загальноосвітніх навчальних закладів.

 

  1. Невідвідування або систематичні пропуски навчальних занять без поважних причин.
  2. Неодноразове порушення статуту школи ( систематичне невиконання домашніх завдань, порушень дисципліни на уроках тощо).
  3. Жорстока поведінка , рукоприкладство по відношенню до інших неповнолітніх, у тому числі бійки, що призвели до тілесних ушкоджень.
  4. Приниження учнів інших національностей , віросповідання,расової приналежності( порушення Конвенції ООН про права дитини).
  5. Крадіжки.
  6. Купівля та вживання тютюну,алкогольних та інших психотропних речовин.
  7. Вчинення злочину , яке несе за собою притягнення неповнолітнього до відповідальності.                                       

 

 

 

Познайомтесь з ідеями, які ви можете включити в сімейний розпорядок.

 

Перетворити свій будинок у НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

1. Щодня читайте разом з дитиною.

2. Виділіть один і той же час і місце для щоденного виконання домашніх завдань. Вимикайте телевізор.
3. Знайте, що вивчає ваша дитина. Вивчіть щось нове самі.
4. Подбайте про те, щоб ваша дитина висипалася кожну ніч і досить добре снідала перед школою.
5. Залучайте членів своєї сім'ї до участі в громадських заходах, що доповнюють отримані в школі знання.
6. Дитина повинна знати, що ви чекаєте від неї старанності в навчанні.

 

Підтримуйте зв'язок зі школою

1. Інформуйте школу про потреби вашої дитини і про будь-які зміни в сімейних обставинах.

2. Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з класним керівником вашої дитини.
3. Систематично перевіряйте: домашні завдання дитини, відвідуваність і успіхи в навчанні.
4. Реагуйте на всі повідомлення зі школи.
5. Беріть участь в шкільних зборах, заходах і зустрічах з учителями.

 

ДОПОМАГАЙТЕ ШКОЛІ

1. Допомагайте вчителям знаходити індивідуальний підхід до вашої дитини.
2. Якщо ви не можете бути добровільним помічником у школі під час занять, дізнайтеся, яку допомогу ви можете надати вдома або у вихідні дні.
3. Якщо у вас є час, допомагайте класному керівнику.
4. Залучайте і навчайте інші сім'ї для формування групи активних батьків.
5. Допоможіть скласти і підтримувати список ів сімей учнів класу або список адрес електронної пошти.

 

Станьте активними батьками

1. Дізнайтеся, як функціонує шкільна система і як захищати інтереси всіх дітей.
2. Станьте членом комітетів або рад, відповідальних за прийняття рішень в школі.
3. Беріть активну участь в роботі батьківського комітету школи.
4. Займайтеся суспільною підтримкою освіти.
5. Будьте обізнані про закони з питань освіти.
6. Вивчайте літературу з педагогіки, психології та фізіології, що відповідає віку дитини.

 

Допомагайте зміцнити 
ЗВ'ЯЗОК ШКОЛИ З НАСЕЛЕННЯМ РАЙОНУ

1. Сприяйте тому, щоб школа надавала сім'ям всіх учнів інформацію про районні ресурси.
2. Організуйте для вашої дитини можливість отримати досвід, який розширює кругозір, і культурний досвід. Надайте таку можливість іншим сім'ям та школі, де вчиться ваша дитина.
3. Дякуйте людям, організаціям, що підтримують освіту та школи.
4. Запрошуйте жителів мікрорайону на шкільні свята.

Чому для дітей корисніше, щоб освітою займалася не тільки школа?

Чим більша частка участі сім'ї у навчанні дітей, тим більших успіхів ці діти досягають у школі, і в житті.

Як вирішити проблемні ситуації у школі?

Батькам іноді необхідно поговорити з учителем з приводу успішності, міжособистісних відносин або труднощів у навчанні дитини. Більшість вчителів будуть раді спілкуванню з батьками і допомогти успішному навчанню вашої дитини.

 

Батьки - партнери в освіті

У нашій школі батьків заохочують брати активну участь в навчанні дитини. (Листи подяки, грамоти). Колектив працівників школи готовий допомогти батькам стати активними партнерами в освіті дітей.

Іноді ситуація може здаватися заплутаною і складною. До кого звертатися, якщо у вас виникають питання?

Якщо Ви хочете поговорити з учителем-предметником по , зателефонуйте до канцелярії школи та залиште для вчителя повідомлення з міським номером свого телефону.Якщо Ви хочете зустрітися з учителем-предметником, зателефонуйте в школу і залиште повідомлення, щоб домовитися про зустріч. Якщо ваша дитина потребує додаткової допомоги, призначте зустріч з відповідними працівниками школи.

 

              Перш ніж іти на бесіду з учителем:

• Поговоріть зі своєю дитиною
• Задавайте дитині питання, щоб зрозуміти, що відбувається.
• Намагайтеся задавати «відкриті питання», такі як «Чому тобі важко?», «Розкажи мені, що сталося ...» «Яка допомога тобі потрібна?»
• Вислухайте точку зору дитини.Робіть висновки і давайте оцінку ситуації тільки після бесіди з учителем!

Поговоріть з учителем

• Поясніть вчителю причину вашого занепокоєння і точку зору дитини.
• Схиляйтесь на висловлювання дитини.
• Задавайте питання, щоб краще зрозуміти шкільні правила.
• Вислухайте точку зору і рекомендації вчителя.
• Розробіть план спільних з учителем заходів, щоб дитина отримала однакову пораду і від вчителя, і від вас.
• Подумайте про те, що сказав учитель. Не поспішайте приймати рішення.
• Домовтеся зустрітися знову, щоб пересвідчитися в ефективності вжитих заходів.

Якщо проблема не буде вирішена,зверніться за допомогою до адміністрації школи(Заступника директора або до директора).

 

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА

• Знайте шкільні правила.
• Відвідуйте батьківські збори.
• Відвідуйте всі наради з приводу вашої дитини, на які вас запрошує школа.
• Зберігайте спокій, навіть якщо ви засмучені.
• Активно беріть участь у шкільному житті своєї дитини.
• Беріть участь у житті школи.


1
2
3
4
5
6
7
8